Орфографічний словник української мови

захребетник

захребе́тник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. захребетник — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  2. захребетник — -а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий кошт; дармоїд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захребетник — ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал.  Словник синонімів української мови
  4. захребетник — ЗАХРЕБЕ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий рахунок; дармоїд.  Словник української мови в 11 томах