захребетник

захребе́тник

-а, ч., розм.

Людина, яка живе за чужий кошт; дармоїд.

Значення в інших словниках

1. захребетник — захребе́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. захребетник — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
3. захребетник — ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал.  Словник синонімів української мови
4. захребетник — ЗАХРЕБЕ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий рахунок; дармоїд.  Словник української мови в 11 томах