ЗАХРЕБЕ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий рахунок; дармоїд.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
захребетник —
захребе́тник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
захребетник —
див. ледачий
Словник синонімів Вусика
захребетник —
-а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий кошт; дармоїд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
захребетник —
ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал.
Словник синонімів української мови