захотітися

ЗАХОТІ́ТИСЯ, о́четься, док., безос., з інфін., чого, із спол. щоб і без додатка. З’явитися, виникнути бажанню, прагненню.

— Гляди ж, Кулино! Нагодуй мене так, щоб через цілісінький піст не захотілося мені їсти (Кв.-Осн., II, 1956, 478);

Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис, 1864, № 5344);

А я сижу [сиджу] та думаю: чого се так захотілося дядині, щоб у неї я була? (Мирний, І, 1954, 88);

— Часом і вночі кличуть до терема,— сказала Ярина, показавши рукою на двері. —Як захочеться матінці княгині (Скл., Святослав, 1959, 81);

І так захотілось з-під грому Осінніх вітрів чужини Додому, до рідного дому, На тихі трипільські лани (Мал., Звенигора, 1959, 131).

Значення в інших словниках

1. захотітися — захоті́тися дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. захотітися — див. ЗАБАЖАТИ|СЯ|.  Словник синонімів Караванського
3. захотітися — див. хотітися  Словник синонімів Вусика
4. захотітися — -очеться, док., безос., з інфін., чого, із спол. щоб і без додатка. З'явитися, виникнути бажанню, прагненню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. захотітися — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови