заїжджати
заїжджа́ти 1
дієслово недоконаного виду
в'їжджати; їхати кудись далеко; збочувати з дороги
заїжджа́ти 2
дієслово недоконаного виду
привчати до ходіння в упряжі або під сідлом — про коней
Орфографічний словник української мовизаїжджа́ти 1
дієслово недоконаного виду
в'їжджати; їхати кудись далеко; збочувати з дороги
заїжджа́ти 2
дієслово недоконаного виду
привчати до ходіння в упряжі або під сідлом — про коней
Орфографічний словник української мови