збалакати

збала́кати

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. збалакати — -аю, -аєш, док., перев. із запереч. не, розм. Дійти в розмові взаємного розуміння, порозумітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. збалакати — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися.  Словник синонімів української мови
3. збалакати — ЗБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., перев. із запереч. не, розм. Дійти в розмові взаємного розуміння, порозумітися. [Старшина:] Та я знаю, що ти дуже розумний, з тобою не збалакаєш! (К.  Словник української мови в 11 томах