Орфографічний словник української мови

збунтований

збунто́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збунтований — див. схвильований  Словник синонімів Вусика
  2. збунтований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збунтувати. 2》 у знач. прикм. Який збунтувався, бере участь у бунті, підняв бунт. || перен. Який перебуває в стані неспокою, розбурханості і т. ін. 3》 у знач. прикм. Бурхливий, неспокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збунтований — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.  Словник синонімів української мови
  4. збунтований — ЗБУНТО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збунтува́ти. 2. у знач. прикм. Який збунтувався, бере участь у бунті, підняв бунт. — Ви служитель божий.. Мусите церкву зробити діючим джерелом, з якого й полинуть..  Словник української мови в 11 томах