Значення в інших словниках
-
збунтувати —
див. підбурювати
Словник синонімів Вусика
-
збунтувати —
-ую, -уєш, перех. Док. до бунтувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збунтувати —
БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма.
Словник синонімів української мови
-
збунтувати —
ЗБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до бунтува́ти. Тоді пішли нарікання.. Гуща і Прокіп збунтували народ, вони у всьому винні (Коцюб., II, 1955, 96); Збунтувала [Параска] проти мене ввесь мій рід (Н.-Лев., II, 1956, 17).
Словник української мови в 11 томах
-
збунтувати —
Збунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Взбунтовать. Зробилося діло, жидів збунтувало. Чуб. V. 1160.
Словник української мови Грінченка