звеличник

звели́чник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. звеличник — -а, ч. Пристрасний прихильник кого-, чого-небудь; шанувальник, поклонник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звеличник — ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись!...  Словник синонімів української мови
3. звеличник — ЗВЕЛИ́ЧНИК, а, ч. Пристрасний прихильник кого-, чого-небудь; шанувальник, поклонник. Іще більшу пропасть між учнем Береста й звеличником кайзера.. копали оті привілеї в тюрмі з ласки начальника й прокурора (Козл.  Словник української мови в 11 томах