1. Орфографічний словник української мови

звеличник

звели́чник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звеличник — -а, ч. Пристрасний прихильник кого-, чого-небудь; шанувальник, поклонник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звеличник — ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. — Дуже приємно познайомитись!... Словник синонімів української мови
  3. звеличник — ЗВЕЛИ́ЧНИК, а, ч. Пристрасний прихильник кого-, чого-небудь; шанувальник, поклонник. Іще більшу пропасть між учнем Береста й звеличником кайзера.. копали оті привілеї в тюрмі з ласки начальника й прокурора (Козл. Словник української мови в 11 томах