Орфографічний словник української мови

звеселілий

звеселі́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звеселілий — див. веселий  Словник синонімів Вусика
  2. звеселілий — [звеисеил’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  3. звеселілий — -а, -е. Який звеселів, став веселим. || Який виражає веселість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звеселілий — ЗВЕСЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Який звеселів, став веселим. Мухтаров спинився і мовчки вирядив очима за двері звеселілого інженера (Ле, Міжгір’я, 1953, 177); Грав джаз-оркестр..  Словник української мови в 11 томах