Значення в інших словниках
-
звеселілий —
звеселі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
звеселілий —
[звеисеил’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
звеселілий —
-а, -е. Який звеселів, став веселим. || Який виражає веселість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звеселілий —
ЗВЕСЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Який звеселів, став веселим. Мухтаров спинився і мовчки вирядив очима за двері звеселілого інженера (Ле, Міжгір’я, 1953, 177); Грав джаз-оркестр..
Словник української мови в 11 томах