звинність

зви́нність

іменник жіночого роду

діал.

Значення в інших словниках

1. звинність — Спритність, меткість [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. звинність — -ності, ж., діал. Властивість за знач. звинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звинність — ЗВИ́ННІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість за знач. зви́нний. Де-не-де хвацько підскакувала срібна рибка, немов чванилася своєю звинністю (Козл., Мандрівники, 1946, 38); Він собі на умі, скрізь свого досягне хитрощами, звинністю або й просто напосідливістю (Л. Укр., IV, 1954, 220).  Словник української мови в 11 томах