Орфографічний словник української мови

звуконаслідування

звуконаслі́дування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звуконаслідування — -я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань. || лінгв. Слово, що виникло завдяки наслідуванню природного звучання позначуваного ним предмета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звуконаслідування — • звуконаслідування , ономатопея — у худож. мові один із способів звукописання, що полягає в оптимальному зближенні звучання слова і його змісту, імітація звуків природи (грім, дощ, вітер) та ін. за допомогою прямого їх наслідування. Напр.  Українська літературна енциклопедія
  3. звуконаслідування — Звуконаслі́дування, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. звуконаслідування — ЗВУКОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань. Здатність морських риб і тварин створювати і сприймати звуки відома здавна.  Словник української мови в 11 томах