звуконаслідування

ЗВУКОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань.

Здатність морських риб і тварин створювати і сприймати звуки відома здавна. Рибалки приморських країн з давніх-давен уміють приманювати рибу майстерним звуконаслідуванням (Наука.., 10, 1962, 40);

// лінгв. Слово, що виникло шляхом наслідування природного звучання позначуваного ним предмета.

Значення в інших словниках

1. звуконаслідування — звуконаслі́дування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. звуконаслідування — -я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань. || лінгв. Слово, що виникло завдяки наслідуванню природного звучання позначуваного ним предмета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звуконаслідування — • звуконаслідування , ономатопея — у худож. мові один із способів звукописання, що полягає в оптимальному зближенні звучання слова і його змісту, імітація звуків природи (грім, дощ, вітер) та ін. за допомогою прямого їх наслідування. Напр.  Українська літературна енциклопедія
4. звуконаслідування — Звуконаслі́дування, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)