Значення в інших словниках
-
звукопис —
-у, ч., літ., муз. Спосіб художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін.; фоніка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звукопис —
Відтворення об’єктивного світу за допомогою виражальних музичних засобів. До простого З. належить імітація різних 'природних' звуків — спів птахів, шум лісу, удари грому, завивання вітру, гуркіт і т. ін. Більш складним...
Словник-довідник музичних термінів
-
звукопис —
• звукопис - у худож. мові система словеснозвукової інструментовки, вживання однакових або схожих звуків, завдяки яким створюються певні звукові образи, дуже близькі до тих, що сприймаються на слух у реальному житті. Напр.
Українська літературна енциклопедія
-
звукопис —
ЗВУКО́ПИС, у, ч., літ., муз. Прийом художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін. Виключно багатий Шевченків звукопис.
Словник української мови в 11 томах