Значення в інших словниках
-
звукосполучення —
-я, с. Сполучення звуків мови або музикальних звуків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звукосполучення —
Звукосполу́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
звукосполучення —
ЗВУКОСПОЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Сполучення звуків мови або музикальних звуків. Асоціація, що приводить до зміни зовнішньої форми запозиченого слова, грунтується в принципі на зовнішній схожості елементів кінцевих звукосполучень у словах запозичених і питомих (Мовозн., XVI, 1961, 33).
Словник української мови в 11 томах