Великий тлумачний словник сучасної мови

звукосполучення

звукосполу́чення

-я, с.

Сполучення звуків мови або музикальних звуків.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. звукосполучення — звукосполу́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. звукосполучення — Звукосполу́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. звукосполучення — ЗВУКОСПОЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Сполучення звуків мови або музикальних звуків. Асоціація, що приводить до зміни зовнішньої форми запозиченого слова, грунтується в принципі на зовнішній схожості елементів кінцевих звукосполучень у словах запозичених і питомих (Мовозн., XVI, 1961, 33).  Словник української мови в 11 томах