звукосполучення
звукосполу́чення
-я, с.
Сполучення звуків мови або музикальних звуків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукосполучення — звукосполу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- звукосполучення — Звукосполу́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звукосполучення — ЗВУКОСПОЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Сполучення звуків мови або музикальних звуків. Асоціація, що приводить до зміни зовнішньої форми запозиченого слова, грунтується в принципі на зовнішній схожості елементів кінцевих звукосполучень у словах запозичених і питомих (Мовозн., XVI, 1961, 33). Словник української мови в 11 томах