1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

звукосполучення

Звукосполу́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукосполучення — звукосполу́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звукосполучення — -я, с. Сполучення звуків мови або музикальних звуків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звукосполучення — ЗВУКОСПОЛУ́ЧЕННЯ, я, с. Сполучення звуків мови або музикальних звуків. Асоціація, що приводить до зміни зовнішньої форми запозиченого слова, грунтується в принципі на зовнішній схожості елементів кінцевих звукосполучень у словах запозичених і питомих (Мовозн., XVI, 1961, 33). Словник української мови в 11 томах