Орфографічний словник української мови

звіркувато

звіркува́то

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звіркувато — Присл. до звіркуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звіркувато — ЗВІРКУВА́ТО. Присл. до звіркува́тий. Баржак з глибини ганку стежив за ним звіркувато, неприязно (Гончар, II, 1959, 16); Звіркувато озираючись, він [Товкач] вийшов (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 446).  Словник української мови в 11 томах