звіркувато —
Присл. до звіркуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звіркувато —
ЗВІРКУВА́ТО. Присл. до звіркува́тий. Баржак з глибини ганку стежив за ним звіркувато, неприязно (Гончар, II, 1959, 16); Звіркувато озираючись, він [Товкач] вийшов (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 446).
Словник української мови в 11 томах