звіркувато

звіркува́то

Присл. до звіркуватий.

Значення в інших словниках

1. звіркувато — звіркува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звіркувато — ЗВІРКУВА́ТО. Присл. до звіркува́тий. Баржак з глибини ганку стежив за ним звіркувато, неприязно (Гончар, II, 1959, 16); Звіркувато озираючись, він [Товкач] вийшов (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 446).  Словник української мови в 11 томах