Орфографічний словник української мови

згнилий

згни́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. згнилий — рідше зігнилий, зогнилий, -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до згнити, зігнити, зогнити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. згнилий — ЗГНИ́ЛИЙ, рідше ЗІГНИ́ЛИЙ, ЗОГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до згни́ти, зігни́ти, зогни́ти; // У знач. прикм. В кутку Хома старанно трощив ще простий кухняний ослончик, брудний, у помиях, наполовину згнилий (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах