згнилий
згни́лий
рідше зігнилий, зогнилий, -а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до згнити, зігнити, зогнити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизгни́лий
рідше зігнилий, зогнилий, -а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до згнити, зігнити, зогнити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови