Орфографічний словник української мови

згусклий

згу́склий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. згусклий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згускнути. 2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. згусклий — ЗГУ́СКЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́скнути. 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Каганчик скупо блимав біля лейтенанта, ледве пом’якшував згусклу темряву в бліндажі (Ле, Опов.  Словник української мови в 11 томах