згусклий

згу́склий

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згускнути.

2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.

Значення в інших словниках

1. згусклий — згу́склий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. згусклий — ЗГУ́СКЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́скнути. 2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Каганчик скупо блимав біля лейтенанта, ледве пом’якшував згусклу темряву в бліндажі (Ле, Опов.  Словник української мови в 11 томах