згусклий

ЗГУ́СКЛИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до згу́скнути.

2. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний.

Каганчик скупо блимав біля лейтенанта, ледве пом’якшував згусклу темряву в бліндажі (Ле, Опов. та нариси, 1950, 288);

На полі, проколене високими стернями і змішане з тонкими тінями од них, коливалося згускле місячне сяйво (Стельмах, II, 1962, 89).

Значення в інших словниках

1. згусклий — згу́склий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. згусклий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до згускнути. 2》 у знач. прикм., перен.Насичений, інтенсивний.  Великий тлумачний словник сучасної мови