Орфографічний словник української мови

здитинілий

здити́нілий

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. здитинілий — див. старий  Словник синонімів Вусика
  2. здитинілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до здитиніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здитинілий — ЗДИТИ́НІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здити́ніти. Старому, трохи вже здитинілому ігуменові тяжко було рішитися [піти до бібліотечної келії]. Він усе бачив якісь нечувані злочини, тому що в старості був дуже нахильний до містицизму (Фр., V, 1951,32).  Словник української мови в 11 томах