здитинілий

ЗДИТИ́НІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здити́ніти.

Старому, трохи вже здитинілому ігуменові тяжко було рішитися [піти до бібліотечної келії]. Він усе бачив якісь нечувані злочини, тому що в старості був дуже нахильний до містицизму (Фр., V, 1951,32).

Значення в інших словниках

1. здитинілий — здити́нілий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. здитинілий — див. старий  Словник синонімів Вусика
3. здитинілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до здитиніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови