Значення в інших словниках
-
здовольнити —
ЗДОВОЛЬНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., діал. Задовольнити. Розуму, – чув не раз я від учених, – ніяк не можна здовольнить (Сл. Б. Грінченка); Нічого Бога гнівити, – усім Бог здовольнив (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
здовольнити —
Здовольни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Удовлетворить, удовольствовать. Розуму, — чув не раз я од учених, — ніяк не можна здовольнить. О. 1861. VII. 15. Нічого Бот гнівити, — усім Бог здовольнив. Г. Барв. 424.
Словник української мови Грінченка