здовольнити
ЗДОВОЛЬНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., діал.
Задовольнити.
Розуму, – чув не раз я від учених, – ніяк не можна здовольнить (Сл. Б. Грінченка);
Нічого Бога гнівити, – усім Бог здовольнив (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)ЗДОВОЛЬНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., діал.
Задовольнити.
Розуму, – чув не раз я від учених, – ніяк не можна здовольнить (Сл. Б. Грінченка);
Нічого Бога гнівити, – усім Бог здовольнив (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)