здольщик —
див. здольник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
здольщик —
ЗДО́ЛЬЩИК, а, ч., іст. Землероб, який користується землею на правах здольщини. Не діставши землі, негри змушені були працювати на полях своїх колишніх хазяїв як батраки або орендарі-здольщики (Нова іст., 1956, 189).
Словник української мови в 11 томах