здольщик
здо́льщик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здольщик — див. здольник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здольщик — ЗДО́ЛЬЩИК, а, ч., іст. Землероб, який користується землею на правах здольщини. Не діставши землі, негри змушені були працювати на полях своїх колишніх хазяїв як батраки або орендарі-здольщики (Нова іст., 1956, 189). Словник української мови в 11 томах