здольщик

здо́льщик

див. здольник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здольщик — здо́льщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. здольщик — ЗДО́ЛЬЩИК, а, ч., іст. Землероб, який користується землею на правах здольщини. Не діставши землі, негри змушені були працювати на полях своїх колишніх хазяїв як батраки або орендарі-здольщики (Нова іст., 1956, 189). Словник української мови в 11 томах