здольщик
здо́льщик
див. здольник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здольщик — здо́льщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- здольщик — ЗДО́ЛЬЩИК, а, ч., іст. Землероб, який користується землею на правах здольщини. Не діставши землі, негри змушені були працювати на полях своїх колишніх хазяїв як батраки або орендарі-здольщики (Нова іст., 1956, 189). Словник української мови в 11 томах