землячок —
-чка, ч. Пестл. до земляк. || ірон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
землячок —
ЗЕМЛЯЧО́К, чка́, ч. Пестл. до земля́к. [Смола:] Стривай, я ніби тебе десь бачив. [Терень:] Може, землячок? [Мося:] Ні, я в Безродненському районі не жив (Мик., І, 1957, 110); // ірон. [2-й солдат:] Побачите, цей землячок наш наведе людей у наші комори й нашу землю буде міряти (Корн., І, 1955, 175).
Словник української мови в 11 томах