Орфографічний словник української мови

зловтіха

зловті́ха

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зловтіха — Злорадість.  Словник синонімів Караванського
  2. зловтіха — -и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зловтіха — ЗЛОВТІ́ХА, и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям. Староста підійшов до Марини, кивнув їй на чоловіка, сказав із зловтіхою: — Подобається тобі виїзд? (Д. Бедзик, Дніпро..  Словник української мови в 11 томах