Значення в інших словниках
-
зловтіха —
зловті́ха іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
зловтіха —
-и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зловтіха —
ЗЛОВТІ́ХА, и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям. Староста підійшов до Марини, кивнув їй на чоловіка, сказав із зловтіхою: — Подобається тобі виїзд? (Д. Бедзик, Дніпро..
Словник української мови в 11 томах