зловтіха

зловті́ха

-и, ж.

Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям.

Значення в інших словниках

1. зловтіха — зловті́ха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зловтіха — Злорадість.  Словник синонімів Караванського
3. зловтіха — ЗЛОВТІ́ХА, и, ж. Почуття задоволення, злобна радість, викликані чиєюсь невдачею, чиїмось нещастям. Староста підійшов до Марини, кивнув їй на чоловіка, сказав із зловтіхою: — Подобається тобі виїзд? (Д. Бедзик, Дніпро..  Словник української мови в 11 томах