злувати —
ЗЛУВА́ТИ, злу́ю, злу́єш, недок., рідко. Злитися, сердитися. Він усе думав про того «чорнявого» та сердився на себе, що так збентежився перед їм, поступився назад. Він злував увесь день (Гр.
Словник української мови в 11 томах
злувати —
Злува́ти, злую, -єш гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553.
Словник української мови Грінченка