Орфографічний словник української мови

злюче

злю́че

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. злюче — розм. Присл. до злючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злюче — ЗЛЮ́ЧЕ, розм. Присл. до злю́чий. — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 365).  Словник української мови в 11 томах