Великий тлумачний словник сучасної мови

злюче

злю́че

розм.

Присл. до злючий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. злюче — злю́че прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. злюче — ЗЛЮ́ЧЕ, розм. Присл. до злю́чий. — Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Мирний, IV, 1955, 365).  Словник української мови в 11 томах