змовник

змо́вник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. змовник — -а, ч. Співучасник змови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. змовник — ЗМО́ВНИК, а, ч. Співучасник змови. [Воронін:] Пригадайте, які події сталися недавно. Лише яких-небудь три місяці тому викрита зграя небезпечних змовників (Лев.  Словник української мови в 11 томах