знавісніло —
розм. Присл. до знавіснілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
знавісніло —
ЗНАВІСНІ́ЛО, розм. Присл. до знавісні́лий 2. Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою.. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд (Речм., Весн. грози, 1961, 54).
Словник української мови в 11 томах