знавісніло

ЗНАВІСНІ́ЛО, розм. Присл. до знавісні́лий 2.

Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою.. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд (Речм., Весн. грози, 1961, 54).

Значення в інших словниках

1. знавісніло — знавісні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. знавісніло — розм. Присл. до знавіснілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови