Великий тлумачний словник сучасної мови

знавісніло

знавісні́ло

розм.

Присл. до знавіснілий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. знавісніло — знавісні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. знавісніло — ЗНАВІСНІ́ЛО, розм. Присл. до знавісні́лий 2. Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою.. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд (Речм., Весн. грози, 1961, 54).  Словник української мови в 11 томах