Значення в інших словниках
-
знаряддя —
зб., начиння, струмент, фам. причандалля, д. знаряди <од. знаряд>; (фермера) реманент; (визиску) П. засоби <од. засіб>; пор. ЗБРОЯ.
Словник синонімів Караванського
-
знаряддя —
див. начиння
Словник синонімів Вусика
-
знаряддя —
[знар’ад':а] -д':а, р. мн. -р'ад'
Орфоепічний словник української мови
-
знаряддя —
-я, с. 1》 Пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія; інструмент. Знаряддя виробництва. 2》 перен. Про те, що служить засобом у якійсь дії, справі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знаряддя —
ЗНАРЯ́ДДЯ (пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія), НАЧИ́ННЯ, СНАСТЬ, ПРИПА́С, ЗНА́РЯД діал., ПРИ́РЯД діал., ЗНА́ДІБ (ЗНА́ДОБ) діал., НАРЯ́ДДЯ заст.; ІНСТРУМЕ́НТ (набір предметів для певної роботи).
Словник синонімів української мови
-
знаряддя —
Знаря́ддя, -ддя, -ддю, -ддям; -ря́ддя, -ря́ддів і -ря́дь
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
знаряддя —
ЗНАРЯ́ДДЯ, я, с. 1. Пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогото якого виконується певна дія. Річард і Деві увіходять у хату потомлені. Річард при фартуху, з мулярським знаряддям; у Деві в руках відро і квач (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
знаряддя —
Знаряддя, -дя с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Словник української мови Грінченка