Орфографічний словник української мови

значківець

значкі́вець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. значківець — ЗНАЧКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто заслужив, одержав право на носіння певного значка (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах