значківець
ЗНАЧКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто заслужив, одержав право на носіння певного значка (у 1 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)ЗНАЧКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто заслужив, одержав право на носіння певного значка (у 1 знач.).
Словник української мови (СУМ-11)