Значення в інших словниках
-
знелюднілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знелюдніти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знелюднілий —
А, -е, інд.-авт. Похідне від зне і люди – позбавлений людей. - Де ти, мій кате? — гукнув я на весь знелюднілий зал... (ВЦ: 165).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
знелюднілий —
ЗНЕЛЮДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знелюдні́ти; // У знач. прикм. Одного пізнього ранку вийшов Карпо на знелюднілу вулицю села (Коп., Навколо полум’я, 1961, 149).
Словник української мови в 11 томах