1. Орфографічний словник української мови

знелюднілий

знелюдні́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знелюднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знелюдніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знелюднілий — А, -е, інд.-авт. Похідне від зне і люди – позбавлений людей. - Де ти, мій кате? — гукнув я на весь знелюднілий зал... (ВЦ: 165). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. знелюднілий — ЗНЕЛЮДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знелюдні́ти; // У знач. прикм. Одного пізнього ранку вийшов Карпо на знелюднілу вулицю села (Коп., Навколо полум’я, 1961, 149). Словник української мови в 11 томах